ЄС приймає нові стандарти викидів від автотранспорту


Від загального до конкретного

 

Європейський Союз (ЄС) відомий своєю проактивною позицією у питаннях боротьби зі зміною клімату. У листопаді 2018 р. Єврокомісія прийняла довготермінове бачення розвитку Європи у вуглецево-нейтральному напрямку, що означає, що у 2050 р. країни ЄС викидатимуть стільки парникових газів, скільки ж і поглинатимуть. Для цього можуть бути використані  різні економічні, політичні та фінансові інструменти. Це дозволить Європейському Союзу займати лідерську позицію у глобальній боротьбі проти зміни клімату і сприяти досягненню поставлених Паризькою угодою цілей щодо неперевищення рівня зростання температури планети на 2⁰С з перспективою зупинити зміну клімату в межах 1,5⁰С у порівнянні з доіндустріальним періодом.

 

Подібно до Стратегії низьковуглецевого розвитку України на період до 2050 р., метою Європейської стратегії є не встановлення конкретних цілей на 2050 рік, а задання візії довготермінового розвитку ЄС. Комплексний документ «Європейське стратегічне довгострокове бачення процвітаючої, сучасної, конкурентоспроможної та кліматично нейтральної економіки» розглядає опції розвитку різних секторів та створює підґрунтя для дискусії візії розвитку ЄС якомога більшим колом зацікавлених сторін різних рівнів з тим, щоб прийняти відповідний документ у 2020 р.

 

Втім, поставлення амбітних цілей вимагає узгодженої співпраці багатьох учасників не лише у їх обговоренні, але і, що, імовірно, більш важливо, у їх досягненні. Численні інституції ЄС докладають послідовні зусилля з тим, щоб досягти цілі, які з сьогоднішньої позиції видаються нереальними. Саме тому приймаються середньострокові цілі у різних секторах на 2020 та 2030 рр.

 

Наприклад, у секторі транспорту Єврокомісія поступово впроваджує ряд ініціатив з розвитку інновацій, діджиталізації та декарбонізації для забезпечення безпечного руху транспортних засобів, що спричиняють менше забруднення навколишнього середовища за рахунок прогресивних технологічних рішень. Ці підходи включають інтегровану політику щодо безпеки дорожнього руху із заходами щодо безпеки власне транспортних засобів та інфраструктури; перші стандарти щодо викидів CO2 для автомобілів великої вантажопідйомності та легкових автомобілів; стратегічний план дій з розробки та виробництва акумуляторів у Європі та перспективну стратегію щодо з’єднаної та автоматизованої мобільності.

 

Виклики створюють можливості

 

Власне через те, що викиди парникових газів від транспортного сектору ЄС, в першу чергу від автотранспорту, не лише зменшились незначним чином, а і мали тенденцію до підвищення з 2014 р. і складають майже 25% від всіх викидів парникових газів ЄС, увага політиків та громадськості сфокусувалася на секторі, що зазвичай був поза жорстким регулюванням. Оскільки сектор транспорту не охоплений європейською системою торгівлі викидами парникових газів, його діяльність регулюється за допомогою інших інструментів, таких як визначені стандарти викидів на кілометр проїзду. Такі дані визначалися за допомогою лабораторних методів вимірювання, проте скандальний випадок з компанією Фольксваген у 2015 р. («Дизельгейт») виявив розбіжності між показниками викидів двоокису вуглецю та оксидів азоту в лабораторних та реальних умовах (в лабораторних умовах показники були  нижчими за фактичні показники під час поїздок). Таким чином була виявлена потреба у перегляді існуючого та розробці нового законодавства у цій сфері. З 2017 р. нові моделі автомобілів до продажу у країнах ЄС мали проходити жорсткіший лабораторний тест на додачу до тестування викидів в умовах реального водіння, а з вересня 2018 р. – ця вимога стосувалася всіх нових автомобілів у регіоні.

 

Покрокове впровадження нового законодавства

 

У листопаді 2017 р. Єврокомісія прийняла законодавчу пропозицію щодо регулювання зменшення викидів СО2 від нових пасажирських та легких комерційних автомобілів. Після публічних консультацій у 2016 р. та оцінки можливого впливу різних політик, Єврокомісією була розроблена пропозиція регламенту щодо вимог до викидів СО2 новими легковими автомобілями та комерційними фургонами у 2020, 2025 та 2030 рр. Результатом міжінституційного тріалогу, процесу узгодження бачення пропонованої політики між Єврокомісією, Європейським Парламентом та Європейською Радою, у грудні 2018 р. стала попередня угода, що передбачає викиди СО2 від нових автомобілів у 2030 р. на рівні 62,5% (тобто зменшення показників на 37,5%) у порівнянні з середніми викидами двоокису вуглецю у 2021 р. Для комерційних фургонів цей показник становитиме 69% (або зменшення на 31%). У 2025 р. для обох типів автомобілів зменшення викидів має досягнути 15% у порівнянні з базовим роком. Також угода передбачає стимули для виробників та продавців низьковуглецевих та вуглецево-нейтральних автомобілів та перехід до нових процедур вимірювання викидів парникових газів від автотранспортних засобів. Додатково, у 2023 р. Єврокомісія зобов’язана буде переглянути ефективність Регламенту та запропонувати доповнення.

 

Крім того, ще у травні 2017 р. Єврокомісія прийняла аналогічний регуляторний документ щодо встановлення стандартів викидів СО2 вантажними автомобілями. Відповідно до цієї пропозиції, у 2025 р. середні викиди CO2 від нових вантажних автомобілів повинні бути в обов’язковому порядку на 15% нижчими, ніж у 2019 р; а у 2030 р. – цей показник має бути як мінімум на 30% нижче базового. Такі цілі задають довготерміновий напрямок розвитку, тому для включення додаткової інформації про нові технології, необхідні для досягнення скорочення викидів, вони будуть переглянуті в 2022 р. Оскільки викиди від великих вантажівок становлять 65% — 70% всіх викидів CO2 від важких транспортних засобів, пропонується в першу чергу впровадити стандарти щодо викидів CO2 для цього типу транспортних засобів. Згодом, у 2022 р., сфера застосування включатиме інші типи транспортних засобів, такі як невеликі вантажівки, автобуси, вагони та трейлери. У лютому 2019 р. цей документ був узгоджений шляхом тріалогу між Європейською Радою, Європейським Парламентом та Єврокомісією, в результаті чого була досягнута попередня угода.

 

Наступними кроками мають стати прийняття узгоджених документів Європейським Парламентом та Радою, після чого документи будуть офіційно опубліковані та наберуть чинності.

 

Хоча однією з причин вище описаних змін в ЄС був Дизельгейт, що привернув увагу до проблеми викидів від сектору автотранспорту та їх обчислення, Єврокомісія почала вирішувати проблему в корені шляхом покращення методів вимірювання викидів, встановлення нових середньо- та довготермінових цілей та стандартів щодо викидів парникових газів, посилення контролю, створення стимулів для поширення низьковуглецевого та вуглецевонейтрального транспорту.

 

В Україні поки що немає настільки ж системної та цілеорієнтованої політики щодо вирішення проблеми викидів від сектору автотранспорту та їх обчислення. Частіше, боремося не з причинами, а наслідками проблем (наприклад, шукаючи варіанти розмитнення євроблях), без розуміння що зміни будуть можливі лише тоді, коли ініціативи будуть не точковими «акціями болю» зелених активістів чи політиків, а частиною системної політики із державним пріоритетом.

 

Дата публікації: 12.03.2019