Бізнес дружній для довкілля: кейс Starbucks та Microsoft


Сьогодні, коли світу загрожує екологічна катастрофа, все більше мешканців розвинутих країн сповідують відповідальне споживання та звертають увагу на рівень шкоди для довкілля від товарів та послуг, які вони купують.

 

Таке екологічно свідоме ставлення споживачів стимулює бізнес активніше впроваджувати безпечні й дружні для довкілля технології та підходи у своїй діяльності, підтримуючи свій «зелений» корпоративний імідж.

 

Для того щоб проілюструвати як великі компанії дбають про довкілля наведемо приклад Microsoft та Starbucks, що є лідерами у своїх ринкових сегментах й на яких орієнтуються інші бізнес-гравці.

Microsoft

Менше ресурсів – більша ефективність.

Дизайн продуктів сприяє скороченню ресурсів та повторному використанню.

Усі матеріали відновлювані як матеріали чи енергія.

Упаковка 100% відновлювана і мінімізована.

Продукт і упаковка повністю відповідають екологічним вимогам.

Здійснюється оцінка впливу на навколишнє середовище протягом усього життєвого циклу продукту.

 

Насамперед, обидві компанії слідують трьом ключовим принципам дружнього для довкілля бізнесу:

  • ієрархії управління відходами;
  • оцінка впливу на довкілля протягом усього життєвого циклу продукту;
  • стале споживання та сталий розвиток.

Якщо ж подивитися на практичні підходи та ініціативи, то варто виділити такі:

Starbucks

Забезпечення переробки відходів, які утворюються внаслідок діяльності.

Запровадження ініціатив для зменшення впливу одноразових стаканчиків на навколишнє середовище.

Знижка 10 центів для тих, хто приносить свої власні чашки і не бере одноразових стаканчиків.

Заснування «зелених» кафе шляхом впровадження енергоефективних систем і закупівлі зеленої енергії, а також використання перероблених матеріалів.

Впровадження нових технологій в ефективне водоспоживання.

Участь в ініціативі «вирощуй каву у спосіб, дружній для людей і для планети».

На прикладі цих двох компаній ми бачимо дві різні екологічні бізнес-стратегії:

 

  • стратегія “нових рейок”;
  • стратегія “крапля в океані”.

 

Перша стратегія стосується капітальних інвестицій компаній, які спрямовані на заміну засобів виробництва та енергетику. Наприклад, з 2012 року Microsoft зменшила викиди парникових газів на 15,6 тСО2-екв, закупила більше 1,4 гігават енергії із відновлювальних джерел, і щороку рециклює близько 10 мільйонів кг відходів з електронного та електричного обладнання.
Друга — полягає у створенні дрібних практик, простих правил, що допомагають компанії досягати значних результатів завдяки масштабу своєї діяльності. Ця політика найбільш очевидна для Starbucks – ще 10 років тому компанія поставила мету переробляти 100% стаканчиків до 2015. І хоч ця мета виявилася занадто амбітною, вже зараз 60% закладів цієї мережі мають власні потужності для переробки. Водночас, фінансові стимули (знижка 10 центів) у разі відмови від одноразових стаканчиків виявилися недостатніми і, наразі, лише 1,4% клієнтів використовують посуд багаторазового використання.

 

Звісно, в різних бізнес-моделях ці стратегії можуть пересікатися і доповнювати одна одну. При чому, на цьому етапі, обидві кампанії виграють з точки зору маркетингу, привертаючи увагу до своєї діяльності завдяки зеленим активностям. На сайті Starbucks Sustainability опубліковано 122 історії про подорож “сталої кави”, досягнення програми фуд-шерінгу, проекти інтеграції ветеранів та екс-військових, а засновник Microsoft є провідником глобальних екологічних трендів, які можуть врятувати планету.

 

Приклади Starbucks та Microsoft є взірцевими з точки зору розбудови стратегії розвитку компанії не просто із врахуванням інтересів довкілля, але із цією ідеєю в серці — від процесу виробництва до додаткової цінності для споживача. І на українському ринку з’являється все більше компаній які усвідомлюють ризики для довкілля від своєї діяльності, але дуже часто відбувається лише копіювання форми і рідко інтереси довкілля стають одним із базових принципів у їх роботі.

 

Але ситуація поступово змінюються і Україна також слідує світовим трендам. Адже, чим вище рівень екологічної свідомості суспільства, тим досяжніша економічна модель, в якій добробут може бути створений без шкоди для довкілля.

Дата публікації: 23.04.2019