Азійські гепарди та науковці під загрозою зникнення


8 науковців, що досліджували та фотографували рідкісні види тварин в Ірані ризикують лишитися за ґратами або бути страченими. Знайомимо із історією та закликаємо підписати петицію на захист зоозахисників, приєднавшись до майже 200 тис. осіб, які її підтримали.

 

У січні 2018 р. Служба безпеки Ісламської Республіки Ірану арештувала 8 науковців, які займалися дослідженням та збереженням рідкісних видів тварин Ірану, таких як азійські гепарди. Науковці були звинувачені у використанні прихованих камер не для спостереження за життям гепардів, а з метою збирання шпигунської інформації щодо системи балістичних ракет Ірану. Проте професійний фотограф дикої природи, що тісно співпрацює з National Geographic, Frans Lanting стверджує, що фотопастками можна зняти лише фотографії низької роздільної здатності тих тварин, що опинилися безпосередньо біля камери – і інших функцій у таких камер бути не може.

 

 

 

 

 

Кого затримали?

 

Всі науковці – Houman Jowkar, Sepideh Kashani, Niloufar Bayani, Amirhossein Khaleghi Hamidi, Sam Radjabi, Taher Ghadirian, Kavous Seyed Emami та Morad Tahbaz – є членами місцевої неурядової організації «Фонд спадщини перської дикої природи» (Persian Wildlife Heritage Foundation), діяльність якої спрямована на захист природного середовища Ірану. Ця організація співпрацює з державним Департаментом захисту навколишнього природного середовища Ірану, оскільки для ведення природоохоронної діяльності часто необхідними є дозволи та підтримка Департаменту.

 

 

Організація реалізовувала проекти з моніторингу та збереження азійських гепардів та інших рідкісних видів фауни ще з 2012 року в Туранському біосферному заповіднику та на інших територіях проживання цих тварин.

 

24 жовтня 2018 р. Прокурор Тегерану заявив на прес-конференції, що влада завершила підготовку звинувачення захисникам природи, які були затримані у січні та лютому. За його словами, четверо з них (Taher Ghadirian, Houman Jowkar, Morad Tahbaz і Niloufar Bayani) обвинувачуються у «посіві пороків на Землі» (в цей термін вкладаються дії, що загрожують безпеці держави, її економіці та поширення неправдивих відомостей) — злочин, максимальне покарання за який є смертна кара. Він виправдав звинувачення на підставі заяви, що вони «шукали близькість до військових об’єктів під прикриттям екологічних проектів, щоб отримати військову інформацію». Жодних доказів наведено не було. Врешті ці звинувачення були зняті через брак доказів, однак були висунуті інші звинувачення.

 

10 лютого 2018 року родина Kavous Seyed Emami, ірансько-канадського професора університету, заарештованого разом з іншими активістами, повідомила, що він помер під час утримання за невідомих обставин. Влада Ірану стверджувала, що він здійснив самогубство, однак неупередженого розслідування його смерті проведено не було. 25 лютого влада заарештувала ще одного еколога, Abdoreza Kouhpayeh, який залишається у в’язниці разом з іншими сімома активістами.

 

Троє з обвинувачених входять в наукові групи Міжнародного союзу охорони природи (МСОП, англ. – International Union for Conservation of Nature, IUCN), які оцінюють докази для визначення статусу популяцій диких тварин та рекомендують додавати або видаляти види з Червоного списку видів тварин, що опинилися під загрозою вимирання. Taher Ghadirian, Houman Jowkar та Amirhossein Khaleghi Hamidi є членами групи спеціалістів з котових МСОП, а Ghadirian також є членом групи фахівців по ведмедям МСОП.

 

 

Що далі?

 

Деякі джерела стверджують, що справжня причина конфлікту, пов’язаного з науковцями, полягає у політичній турбулентності Ірану, оскільки навколишнє середовище стає частиною  політичного порядку денного і потрапляє у фокус протистояння конкуруючих груп в республіці.

 

Правозахисні організації, у тому числі Amnesty International, CHRI і Human Rights Watch, закликали негайно і безумовно звільнити вісьмох науковців, а також провести ретельне, швидке і неупереджене розслідування заяв про катування та інші форми жорстокого поводження.

 

26 жовтня 2018 року МСОП оприлюднила заяву після тривожних новин. У листопаді того ж року більш ніж 340 природоохоронців і вчених з 70 країн світу, включаючи Посла миру ООН, Jane Goodall (Джейн Гудолл), підписали лист (опублікований в Science), висловлюючи підтримку восьми затриманим охоронцям природи. Лист і підписи були передані владі Ісламської Республіки Іран.

 

У лютому 2019 року у листі до президента Ірану Хасана Рухані 26 членів Європарламенту висловили «серйозну стурбованість» тривалим затриманням восьми іранських екологів, обвинувачених у шпигунстві, та закликали Рухані забезпечити звільнення екологів. Депутати Європарламенту сказали, що закритий судовий розгляд, який розпочався 30 січня, «суттєво не відповідає стандартам справедливого судового розгляду».

 

6 лютого актор Леонардо ДіКапріо, який також відомий своєю діяльністю в сфері охорони довкілля, закликав підтримати екологів, попросивши своїх послідовників «стояти за тими, хто ризикує своїм життям, щоб захистити майбутнє нашої планети і її мешканців».

 

Міжнародна спільнота прагне звернути увагу широкої громадськості та створити тиск на Іранську владу для звільнення науковців, які докладали безліч зусиль для збереження унікальних видів диких тварин, що можуть зникнути назавжди.

 

Останні новини: У листопаді 2019 року вчені, які утримувалися під вартою понад 1,5 роки, почули свої вироки. Morad Tahbaz та Niloufar Bayani отримали 10-річні покарання, Houman Jowkar та Taher Ghadirian були засуджені до восьми років позбавлення волі, а Sepideh Kashani та Amirhossein Khaleghi Hamidi засудили до шести років. Abdolreza Kouhpayeh і Sam Radjabi були засуджені до чотирьох та шести років у в’язниці відповідно.

 

Приєднуйтесь до підписання петиції, щоб науковці могли вільно працювати для нинішніх та прийдешніх поколінь: https://www.thepetitionsite.com/takeaction/626/639/055/

 

 

A 7-year-old male Asiatic cheetah. The carnivore has disappeared across south and central Asia and is on the brink of extinction. Photograph: Vahid Salemi/AP

 

Туранський проект:

 

(з ліва згори за годинниковою стрілкою): Sam Rajabi, Houman Jowkar, Niloufar Bayani, Morad Tahbaz, Morteza Arianejad, Taher Ghadirian, Amir Hossein Khaleghi, and Sepideh Kashani
PlayPause
Slider

Азійські гепарди

Гепард (Acinonyx jubatus) – хижий ссавець родини котових.

Відомий своєю здатністю розвивати швидкість до 100 км/год. Відрізняються від інших котових тим, що не здатні втягувати кігті, меншим розміром тіла, голови та вух, а також типовим плямистим забарвленням на піщано-жовтому хутрі і характерними «смужками сльози», що простягаються від кута ока до боку носа.

Належить до категорії уразливих видів Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи, що свідчить про високий ризик зникнення даного виду у дикій природі вже у найближчому майбутньому.

Іранський або азійський гепард (Acinonyx jubatus venaticus) має меншу голову, ніж їх африканські родичі. Їхні ноги коротші, хутро – густіше, а шия більш потужна.

Історично азійські гепарди були знайдені по всьому Близькому Сходу та Азії до Індії. Тепер азійський гепард є вимерлим по всьому азіатському регіону, за винятком невеликої і критично зникаючої популяції (40-100 особин) в Ісламській Республіці Іран, в провінціях Семнан, Єзд та Північний Хорасан.

Дата публікації: 03.03.2020